Четверта розмова: про велику мрію та дисципліну.
Героїня: Наталія Коляда
Її шлях довжиною в роки. Вибір не здаватися.
Віра у свою мету навіть тоді, коли вона здається недосяжною — надихає і варта бути почутою.
1. Розкажіть про себе
Мене звати Наталія Коляда. Я — професійна танцівниця, багаторазова чемпіонка України та триразова чемпіонка Європи. Разом із моїм партнером Станіславом Портаненком ми здобули чемпіонство на престижному 100-му Блекпульському танцювальному фестивалі серед професіоналів у стандартній програмі. Ми стали першими українцями, яким удалося здобути цю нагороду.
Тема великої мрії та дисципліни була мені близька з дитинства. З самого початку мого танцювального шляху я навчилася, що таке дисципліна, що таке саморозвиток та що означає пожертвувати своїм вільним часом задля досягнення мети. Я навчилася правильно розподіляти свій день і допомагати собі досягати цілей у складних умовах.
Для мене спорт — це не лише досягнення. Це великий шлях, який допомагає розвивати тіло, формувати характер і ставати сильнішою як особистість.
2. З чого почалася ваша історія в танцях?
Моя історія в танцях почалася ще в дитинстві. Я була дуже активною, непосидючою та емоційною дитиною, тому батьки й сестра вирішили знайти для мене заняття, де я могла б спрямовувати свою енергію.
Поруч із нашим будинком був танцювальний колектив, і одного дня сестра відвела мене на пробне заняття. Саме так у моєму житті з’явилися бальні танці.
Я закохалася в них із першого тренування. Тоді танці були для мене радше захопленням, ніж серйозною справою, але кожне заняття приносило мені величезне задоволення.
Через деякий час батьки разом із сестрою вирішили, що мені варто розвиватися далі, тому ми змінили колектив. Нова студія знаходилася далеко від дому, тож щодня я витрачала чимало часу на дорогу між школою та тренуваннями.
З часом я навчилася правильно розпоряджатися своїм днем, завдяки чому мені вдавалося поєднувати школу й танці, а згодом — університет, тренування та роботу.
3. Що ви відчули в ту мить, коли ваша пара стала першою в історії України переможницею Blackpool Dance Festival?
Перша думка була: «Ми це зробили!».
Blackpool — це Олімп бального танцю, тому стати першими в історії України, кому вдалося здобути цю перемогу, було неймовірною честю та великою відповідальністю.
У ту хвилину я відчула безмежну вдячність своєму партнеру, нашим тренерам, сімʼям та всім, хто в нас вірив. Ця перемога — результат тисяч годин роботи на межі можливостей, і усвідомлення, що ми вибороли цей історичний кубок, досі викликає мурахи по шкірі.
Це був справжній емоційний вибух. Від секундного заціпеніння і невіри в те, що відбувається, до сліз безмежної радості. Усвідомлення того, що ми переписали історію українського танцю, прийшло не одразу, але в ту саму секунду це було відчуття абсолютної свободи і радості.
4. Як ви вважаєте, чому вам вдалося це зробити?
За цим результатом стоять роки щоденної, часто виснажливої праці та залізна дисципліна. Ми ніколи не шукали легких шляхів і віддавалися кожному тренуванню на 100%.
Коли ми починали цей шлях, нам не раз говорили, що виграти Blackpool для української пари майже нереально. Але ми намагалися не зосереджуватися на чужих словах. Ми просто продовжували працювати, виходили на паркет і робили те, що любимо найбільше.
Для мене ця перемога нагадує про те, що не варто дозволяти чужим сумнівам гасити твій внутрішній вогонь.
5. Назвіть ваші 3 особисті правила, які допомагають вам тримати дисципліну навіть у найважчі дні
1. Завжди тримати фокус на своїй великій цілі і не зважати на миттєві спокуси.
Для мене дисципліна — це вміння обирати між тим, чого ти хочеш прямо зараз і тим, чого ти насправді прагнеш у майбутньому. Іноді хочеться відпочити або пропустити тренування, але коли чітко знаєш, заради чого працюєш, приймати такі рішення стає значно легше.
2. Пам’ятати, що великі результати складаються з маленьких щоденних кроків.
Великі перемоги не приходять за один день. Вони складаються з маленьких рішень, щоденної роботи та зусиль, які часто залишаються непомітними. Навіть коли я втомлена або не маю настрою, я знаю, що кожне тренування наближає мене до мети.
3. Моє золоте правило: краще мені буде важко сьогодні на тренуванні, ніж завтра на паркеті.
Зал — це місце, де потрібно викладатися на максимум, долати втому та виходити за межі своїх можливостей. Тоді під світлом софітів, на важливому змаганні, ти вже можеш сфокусувати всю свою енергію на виступі.
6. Що для вас є найбільшою нагородою за дисципліну, окрім кубків та титулів?
По-перше, дисципліна дає самоповагу.
Це розуміння, що ти був чесним перед собою, не здався у важкий момент і виклався на повну.
По-друге, вона дає можливість надихати інших.
Коли я бачу, що моя праця та наполегливість допомагають молодим танцівникам більше вірити в себе і свої сили, це приносить мені особливу радість.
Знати, що твій приклад може когось підтримати і мотивувати рухатися вперед, для мене безцінно.
7. Яка ваша велика мрія?
Моя велика мрія, щоб закінчилась війна. Щоб мої рідні та друзі були здорові, в безпеці та злагоді. Для себе я мрію мати гарне здоровʼя та бути щасливою. Все інше можна побудувати власноруч.
8. Чи вірите ви, що велика мрія обов’язково вимагає великих жертв, чи можна знайти баланс?
Я вірю, що в житті можна знаходити баланс, але також вірю, що великі здобутки потребують певних жертв.
Кожен сам вирішує, на що готовий заради своєї мрії. У кожного свої обставини, свій шлях і свої пріоритети. Відповідно, кожне рішення має свої наслідки.
Мені здається, що єдиної правильної формули не існує. Важливо лише знайти своє покликання та насолодитися шляхом під назвою “Життя”.
9. Яку пораду ви б дали жінкам, які мріють про щось масштабне, але бояться, що шлях до мети занадто важкий?
Головне — обрати мрію й потім йти крок за кроком до неї. Не бійтеся поразок, адже вони є частиною розвитку. Вчіться на помилках, робіть висновки й вірте у власні сили.
Важко буде в будь-якому разі. І коли опускаєш руки, і коли працюєш заради своєї мети. Але в другому випадку ти рухаєшся вперед, наближаєшся до того життя, про яке мрієш, і здобуваєш досвід, який неможливо отримати інакше.
Тому кожен обирає своє «важко».
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія SEPTEMBER — напишіть нам на пошту: september.journal.ua@gmail.com. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.