Карл Юнг з відкриттям Аналітичної психології здійснив чималий вплив на культуру та суспільство. Цей напрям звісно не набув такої популярності серед мас, як психоаналіз, хоч обидві течії використовують одну й ту саму базу і подібні принципи — роботу з несвідомим.
Тому деякою мірою аналітична психологія є дещо іншою версією психоаналізу, яке не зосереджена на сексуальних аспектах життя. Можливо, саме через рішення не приділяти стільки уваги сексу аналітична психологія не настільки збентежувала голови людей. Утім цей напрям залишається не менш цікавим і вартим дослідження. І повірте, аналітичній психології є чим вас здивувати.
Карл Юнг
Що таке аналітична психологія?
Аналітична психологія, іноді відома як юнгіанський аналіз, є поглибленою, аналітичною формою розмовної терапії, започаткована швейцарським психіатром Карлом Юнгом на початку 20-го століття.
Вона призначалася для об’єднання свідомої та несвідомої частин розуму, щоб допомогти людині відчути себе збалансованою та цілісною. Юнгіанська терапія закликає клієнтів поглянути на «справжнє я», а не на те, яке вони представляють зовнішньому світу
Історія аналітичної психології
Щоб зрозуміти історію аналітичної психології, нам потрібно зробити крок назад у часі, на початок 1900-х років, коли фройдівський психоаналіз був домінуючою теорією в психології. Юнг вивчав медицину в Цюрихському університеті, який закінчив у 1900 році.
Того ж року він став головним асистентом Ойгена Блейлера, який відзначився введенням поняття «Шизофренія» та «Аутизм». Пліч-о-пліч вони працювали до 1909 року, аж поки Юнг не вирішив повністю зайнятися приватною практикою.
Як Зигмунд Фройд вплинув на розвиток аналітичної психології
Фройд у ті часи наводив галасу у Європі зі своїм революційним психоаналізом. Деяких науковців лякали теорії Фройда, але Юнг захоплювався його відкриттям несвідомого і працею «Тлумачення сновидінь». Так він вирішив відправити піонеру психоаналізу копію своєї роботи «Дослідження асоціацій слів», яка справила сильне враження на віденського аналітика.
Наслідком цього стала перша зустріч Юнга і Фройда у Відні 1907 року. Після цієї зустрічі утворилася міцна дружба, спільна гастроль до США, яку Американська психологічна асоціація назвала «найвідомішою конференцією в історії американської психології», легкі та терпимі розбіжності на психоаналіз, драматична подія, що стала завершенням стосунків тривалістю в 5 років.
Точкою неповернення стала публікація Юнга «Символи трансформації» у 1913 році. У цій книзі «Перший принц Фройда» аналізував фантазії молодої американки, яку ніколи не бачив. Карл Юнг використав багато антропологічних, літературних та релігійних порівнянь, щоб пояснити та інтерпретувати ці фантазії.
Він стверджував, що первинний культурний чи релігійний рівень психіки є настільки ж фундаментальним, як і сексуальний чи агресивний. Ця праця представляла ширше бачення лібідо і мала радикальний відхід від акценту Фройда на сексуальній природі людської психології та натомість зосереджувалася на духовних і символічних аспектах людського досвіду. Батько психоаналізу з цим звісно не хотів миритися, тому вирішив припинити їхню дружбу і Юнгу довелося покинути «Психоаналітичне товариство».
Зигмунд Фройд
Аналітична психологія, як самостійна течія
Після закінчення дружби з Фройдом Юнг продовжив розвивати свій власний унікальний підхід до психології, який він назвав аналітичною психологією. Він робив більший акцент на дослідженні несвідомого та духовності, ніж Фройд.
Праці Юнга з аналітичної психології набули популярності, і він здобув прихильників як серед науковців, так і серед широкої громадськості. У 1916 році він опублікував «Психологічні типи», в якій розширив свою попередню роботу про типи особистості і ввів поняття «колективного несвідомого».
У 1920-1930-х роках Юнг продовжував удосконалювати свої теорії та розробляти нові методи дослідження несвідомого. Він ввів поняття «активна уява», техніку дослідження символів і архетипів, які з’являються у снах і фантазіях, щоб отримати уявлення про психіку людини. Ідеї Юнга про аналітичну психологію мали значний вплив на сферу психології та вплинули на багатьох інших дослідників і практиків. У 1955 році він заснував Міжнародну асоціацію аналітичної психології, яка і сьогодні продовжує сприяти вивченню та практиці аналітичної психології.
В останні десятиліття інші психологічні напрями, які більше ґрунтуються на емпіриці та доказах, стали більш популярними, ніж аналітична психологія, яка складається з елементів містики та віри. Проте, юнгіанський аналіз практикується і сьогодні та зберігає відданих прихильників серед клієнтів і практиків.
Основні поняття аналітичної психології
Юнг стверджував, що людська психіка складається з трьох компонентів:
- Его
- Особисте несвідоме
- Колективне несвідоме
Его
Представляє свідомий розум, який відповідає за усвідомлення нашого існування та почуття особистої ідентичності. Це двері між внутрішнім і зовнішнім світами психіки.
Особисте несвідоме
Складається зі спогадів, які є підсвідомими, забутими або пригніченими. Дещо з особистого несвідомого може бути повернуто до свідомого розуму. Юнг вважав, що для того, щоб відбулася індивідуація (про це трохи ниже буде), особисте несвідоме і Его повинні дійти до злиття.
Колективне несвідоме
Є однією з найбільш унікальних і суперечливих концепцій Юнга в його теорії особистості. Ідея припускає, що існує універсальна версія особистого несвідомого, яка ділиться з усіма іншими представниками людського роду. Це щось на зразок скриньки знань усіх наших предків, до якої ми маємо доступ. Ці народжені еволюцією спільні спогади всього людства Юнг називає архетипами, і вони представлені універсальними образами, які з’являються в різних культурах.
Архетипи
Центральне місце в юнгіанській психології займає поняття архетипів — давні й універсальні моделі поведінки, які часто представлені в міфології та символах. Їх існує чимало, але нижче ми розглянемо п’ять головних архетипів, які обговорюються найчастіше:
1. Тінь, аспект особистості, який ми вважаємо за краще приховувати. Архетип тіні представляє тваринну сторону нашої особистості. З тіні людина отримує як творчу, так і руйнівну енергію, яка впливає на наші схильності. Сюди відноситься все те, що людина не хоче знати про себе або що їй не подобається.
2. Персона — частина особистості, яку ми воліємо показати людям. Цей архетип також називають «маскою», що означає зовнішнє обличчя, яке кожна особистість представляє світові. Це не наше справжнє «я», а наша «відповідність» у суспільстві. Як і акторська гра, персона — це вистава, яку ми граємо для інших, але вона не є тим, ким ми є насправді.
3-4. Аніма і Анімус — жіноче та чоловіче начало в психіці людини. Для Юнга аніма і анімус були дзеркальним відображенням нашої біологічної статі. Іншими словами, чоловіки мають жіночі та чоловічі аспекти психіки, так само як і жінки.
5. Самість — це архетип, який представляє єдине несвідоме і свідомість людини. Це те, що доводить відчуття єдності в людському досвіді. Кожна людина повинна прагнути досягти стану самості, щоб створити баланс між свідомим і несвідомим.
Більш детальне роз’яснення ви можете знайти у відео:
Індивідуація
За визначенням Американської психологічної асоціації, індивідуація — це «поступовий розвиток цілісної, інтегрованої особистості, яка охоплює все більшу кількість несвідомого, як особистого, так і колективного, і вирішує будь-які наявні конфлікти, наприклад, між інтровертованими і екстравертованими тенденціями».
Тобто терапевтичною метою індивідуації в аналітичній психології є процес, завдяки якому людина стає цілісною та зрілою особистістю. Вона повинна визнати самоцінність, унікальність і досягти самості. Це процес, за допомогою якого люди працюють над інтеграцією різних аспектів своєї психіки та досягненням відчуття цілісності. Це передбачає визнання і прийняття як світлих, так і темних сторін нашого «Я», а також роботу над їх інтеграцією таким чином, щоб досягти більшого особистісного зростання і самореалізації.
Сновидіння в аналітичній психології
Юнг вважав, що сновидіння можуть дати нам підказки про те, що відбувається у нашому розумі та серці. Сновидіння — це спосіб комунікації несвідомого зі свідомим. В аналітичній психології сновидіння розглядається не як маскування чи симптом проблеми, а як джерело нового розуміння, особливо психічної функції архетипних образів. Юнг ніколи не розрізняв явне і приховане значення, оскільки засновував своє розуміння безпосередньо на контексті сновидінь
Аналітична психологія, як правило, не заохочує вільні асоціації як такі; скоріше, вона використовує кругові асоціації навколо різних образів і дій у сновидінні, щоб зрозуміти сновидіння в його цілісності. Для цього напряму в психології поняття «знак» і «символ» мають інше значення, ніж в психоаналізі. Для Юнга знак — це значення, який означає щось відоме, тоді як символ — це образ, що вказує на щось частково відоме, але непізнаване у своїй основі. Символ має суб’єктивну динаміку, яка потужно притягує людину і трансформує психологічну енергію.
Аналітичні психологи вважають, що важливо звертати увагу на наші сни і намагатися зрозуміти, про що вони нам говорять. Так ми зможемо краще зрозуміти себе та свої емоції. Юнгіанська терапія заохочує пацієнтів працювати зі своїми сновидіннями, залучаючи до діалогу персонажів їхніх снів.
Процес також може працювати шляхом персоніфікації та діалогу з персонажами фантазій, настроїв, таких як депресія, або внутрішнього ставлення, наприклад, критичного голосу. Цей метод називається “активна уява”. Малювання, ліплення, композиція і танець також можуть бути використані для зв’язку з несвідомим. Цей метод також послужив основою для розвитку творчих терапій, таких як арт-терапія, танцювальна терапія і музична терапія.
В основному, аналітична психологія вчить відкритого ставлення до тлумачення сновидінь. Юнг підкреслював, що до кожного сновидіння слід підходити без упереджених уявлень. Проте багато аналітичних психологів дотримуються думки, що образи сновидінь є частиною об’єктивної реальності психіки і що інтерпретація сновидінь займає центральне місце в теорії та практиці.
Джерело: Gas for Mind
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: september.journal.ua@gmail.com. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.