9 традицій українського Різдва

До 1918 року українці традиційно святкували Різдво Христове 25 грудня.
В Україні Різдво одні святкують 25 грудня (за григоріанським стилем), інші – 7 січня (за юліанським календарем).

Традиції на Різдво перш за все включали в себе родинне єднання. Українці завжди сприймали це свято, як таке, що потрібно зустрічати в родинному колі. По сьогоднішній день вважається, що на Різдво мають приїхати ті, хто поїхав на навчання, переїхав але не створив власної сім’ї. Простіше кажучи, абсолютно вся сім’я має зібратися докупи. Наші пращури вірили, що якщо людина залишилася сама на Різдво, то вона блукатиме цілий рік.

Різдвяний павук – забута святкова традиція, яка нині активно відроджується. Плетиво з соломи, яке зазвичай підвішували до сволоку ( головна балка у хаті, яка тримала дах), відкидало химерні переплетені тіні, рухалося від будь-якого поруху повітря й нагадувало людям павутину.

Різдвяний павук не мав ніякого практичного значення, лише сакральне та декоративне.

Кутя – один із символів Різдва, головна страва святкового столу. Її готують з цілих відварених зерен пшениці, додають мак, мед, родзинки та горіхи і заливають водою або узваром.

Кутя символізує не лише зв’язок із родом, а й вічне життя, достаток та урожай. З нею пов’язано багато обрядів та повір’їв.

Число 12 асоціюють з кількістю апостолів та місяців в році. Така велика кількість страв також засвідчує достаток та урочистість різдвяної трапези.

Головні три наїдки, які обов'язково мають бути на столі – це кутя, хліб та узвар. Також традиційно готують гарячу рідку страву (пісний борщ чи грибну юшку), квасолю чи горох, голубці з пшоном чи грибами, вареники, тушковану капусту, гриби, рибу (коропа чи оселедця) та пампухи. Ще однією окремою стравою раніше були варені сушені груші – тепер її доцільніше замінити на свіжі фрукти.

“Добрий вечір тобі, пане господарю”, “Нова радість стала” – це колядки, які ми, здається, всотуємо з материнським молоком і вивчаємо найпершими. Ці пісні прославляють народження Ісуса, розповідають історію його пришестя у світ та містять побажання усіляких гараздів.

У колядках часто присутній мотив перемоги добра над злом, торжества вічного життя, а також космогонічні мотиви.

Зазвичай Звізда восьмикутна, у давнину її часто робили з решета, до якого прикріпляли ріжки зірки. Всередину зірки колядники іноді поміщали вертеп. Вона не обов’язково повинна обертатися навколо осі. Зробити саме таку – це вже ознака особливої майстерності. Мистецтво виготовлення різдвяної зірки називається звіздарством.

Свічники-трійці – традиція родом з Гуцульщини та Покуття, втім не можна стверджувати, що її не було в інших регіонах України. Саме у цій місцевості такі свічники були важливим атрибутом водосвячення на Йордан.

Їх запалювали на святу вечерю перед Різдвом та у другий святвечір перед Водохрещем.

Це дерев’яна чи паперова модель хліва, ясел, на тлі якої розміщували фігурки Божої Матері з немовлям, Йосипа, пастухів, вола, овець, волхвів та пастушків. В сучасних інтерпретаціях до шопки можуть додавати й інших персонажів.

Дідух – символ добробуту, достатку, урожаю та благополуччя. Дідуха плели з пшениці, жита чи вівса. Це останній обжинковий сніп, який зберігався в клуні аж до Святвечора. Сніп вносили з почестями та примовляннями у Різдвяне надвечір’я та ставили на покутті.

Перші українські різдвяні листівки вийшли друком наприкінці ХІХ століття, завдяки святковим карткам ми знаємо більше про українське підпілля та УПА, а вже наші бабусі, дідусі та батьки активно їх колекціонували та навіть робили з них пам’ятні шкатулки.

Народ України має безліч прикмет на Різдво. Наприклад за 12 днів до свята заборонялася будь-яка важка робота, дозволено було лише поратись біля худоби та готувати їсти. До заборон Святвечора відносилося табу позичати будь-які гроші.

Логіка такої заборони це щось на кшталт “як зустрінеш, так і проведеш весь рік”. Вірили, що якщо людина прийшла позичати - то вона має злий намір або взагалі є відьмою.

Загалом усі традиції Різдва в Україні були пов’язані з бажанням дізнатися долю, а також закликати добробут та врожай. Серед основних різдвяних прикмет існують такі: 

• На Різдво багато снігу - буде врожай озимини.
• Якщо під стріхою на Різдво багато бурульок - гарно вродить ячмінь.
• Рясніє іній на деревах - очікується чудовий врожай озимини.
• Зелене Різдво - означає білий Великдень. 

Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія SEPTEMBER — напишіть нам на пошту: september.journal.ua@gmail.com. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.