Які вистави варто відвідати? Міжнародний день театру

27 березня світ відзначає Міжнародний день театру.

З нагоди цього дня редакція September зібрала 7 вистав, які варто відвідати — щоб відчути магію сцени, підтримати митців і просто подарувати собі сильні емоції.

Місто зваблює можливостями й одразу вимагає плату. Воно навчає змінювати маски, прискорюватися, ставати зручним і бажаним – але ніколи не відпускає повністю.

Степан Радченко проходить шлях від хліва й комори до оперних залів і газетних колонок, змінюючи одяг, середовище й самого себе швидше, ніж встигає це усвідомити.
Тиха ніжність Надійки, оголена тілесність Тамари, вибухова енергія Зосі, холодна недосяжність Рити — це не окремі образи, а різні стани міста.

У далекому та Богом забутому містечку Буськів Сад посеред зими зникла дівчинка. Її ніхто не шукає, бо шансів на порятунок вкрай мало. Та ще й серійний маніяк навряд дав би їй змогу вільно гуляти катакомбами давно закинутого цукрового заводу.

Столичний кримінальний психолог Андрій Гайстер не в захваті від відрядження у цю упосліджену місцевість, де час зупинився і люди не чекають нічого, крім забуття. Але дівчинка видається знайомою і лише йому одному стає не байдуже на її долю.

Оригінальна сатирично-реалістична повість розповідає про життя містечка Конотоп, козацьку старшину, сотника славної конотопської сотні Микиту Уласовича Забрьоху, його писаря Прокопа Ригоровича Пістряка та про відьму Явдоху Зубиху.

В центрі оповіді любовний трикутник: Варка-Гнат-Софія. Їхні взаємини становлять головну сюжетну лінію драми. Проте автор пропонує непростий, а більш глибинний варіант осмислення та занурення у вічну категорію - Кохання, Любов, що даруються лише обраним.

Львів 30-х років…
Романтична історія про Богдана Весоловського і його музу, його любов красуню Рена. Перше кохання, що тривало так недовго, але таке ніжне, романтичне і вічне у піснях.

Історія кохання у ритмі львівського танго.

Дія п'єси розпочинається із заручин Кларіче – дочки Панталоне та Сільвіо – сина доктора Ломбарді. Заручини перериває поява Труффальдіно, як він сам себе рекомендує – «слуги свого пана» Федеріго. Ця заява вносить дисонанс у коло присутніх, які вже перебувають у передчутті весільних приготувань.

Калігула кидає виклик логіці, долі, самим богам, чиє місце він не просто хоче посісти, а прагне перевершити їх у своїх можливостях. Задля реалізації цього в розпорядженні імператора є необмежена влада. Але у світі, де царює абсурд, різниця між деспотичною владою та рабським становищем незначна. І Калігула це усвідомлює…

Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія SEPTEMBER — напишіть нам на пошту: september.journal.ua@gmail.com. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.

Вам також може бути цікаво: