Цитати із книги "Радикальне прощення "Колін Тіппінг"

А ви задумувались колись про силу “пробачення”? Не заради когось, а заради — себе. Коли є відчуття сильного болю, великої образи, але ти все одно знаходиш силу — почути. Або ж, можливо, ви розглядали, що кожна ситуація “прописана” вам для чогось? Але не “за що”.

А взагалі, автор книги “Радикальне прощення” — Колін Тіппінг стверджує, що – “ми самі створюємо у своєму житті ситуації, які допомагають нам вчитися та рости, що кожен випадок несе у собі необхідні нам уроки. А єдиний спосіб використати той чи інший досвід для свого зростання — пройти через нього.”

Часом ситуації, які трапляються з нами можуть із неймовірним поштовхом — розбивати, розчаровувати, ранити, ображати і навіть змушувати сумніватися у собі. Однак, автор книги все ж пропонує розглядати такий досвід як можливість певного зцілення від того, що збиралося роками. Не просто сприймати це “як найгірший момент, який траплявся”, а спробувати прожити цей досвід, проаналізувати, прийняти та пробачити. Це не просто, але це про життєву мудрість. Це – про вміння побачити глибину ситуації, а не поверхневість.

Головний посил цієї книги — зуміти розгледіти у кожному життєвому сценарії "точку зросту" та можливість пізнання себе.

Цитати із книги "Радикальне прощення" Колін Тіппінг:

— "Поки людина приховує свої рани від інших і мовчить про них, вона відокремлена від зцілення і заперечує її — не тільки для себе, але й для оточуючих"

— "Все, що ми засуджуємо в інших, є тим, що ми проклинаємо в собі."

— "Пробачити і забути — це не більше, ніж заперечення очевидного. Вибачити не означає просто стерти щось зі свого досвіду. Мудрі прощають, але не забувають. Вони намагаються оцінити дар, що міститься в ситуації, винести з неї урок і запам'ятати його."

— "Вибачити — означить відпустити минуле і не дозволяти йому керувати собою."

— "Вибачити людину, але не виправдовувати її поведінку — цей значною мірою інтелектуальний підхід, який може бути лише маскуванням під прощення, оскільки в ньому залишається дуже багато засудження та почуття власної правоти."

— "Ми звинувачуємо людину у всьому, у чому боїмося бути винними самі."

— "У всіх наших дій є ті чи інші наслідки. Якби нам не доводилося відповідати за шкоду, заподіяну оточуючим, прощення не мало б ні сенсу, ні цінності."

— "Все, що здається вам неприйнятним в іншій людині, є відображенням відкинутої частини себе самого (тіні), яку ви спроектували на цю людину. Якби це були не ви самі, то не засмучувалися б так."

— "Між іншим, для того, щоб вибачити людину, немає жодної потреби ставитися до неї з симпатією!"

— "Проблем насправді не існує — існує лише хибне сприйняття того, що відбувається."

— "Іноді для того, щоб людина звернула увагу на те, що відбувається, їй необхідний дуже сильний струс або нестерпний біль. Таким струсом може бути, наприклад, смертельна хвороба. Однак навіть перед лицем смерті багато хто не бачить, що те, що відбувається у їхньому житті, а це дає їм можливість зцілення."

Автор: Волошина Христина