Жінка в мені. Мемуари Брітні Спірс

Мені хотілося ховатись, але водночас і щоб мене всі бачили. І те, і те було можливе. Сидячи в темній шафі, я почувалася такою маленькою, що, здавалось, зараз розчинюся в повітрі. Але коли на мене всі дивились, я ставала іншою — головною.

Я була маленькою дівчинкою з великими мріями. Я хотіла стати зіркою, як Мадонна, Доллі Партон або Вітні Гʼюстон. Були в мене і простіші мрії, які, проте, здавалися ще більш нездійсненними й надто амбітними, щоб навіть промовляти їх: я хочу, щоб тато припинив пити. Щоб мама припинила кричати. Я хочу, щоб усі були щасливі.

Багато в чому Мадонна добре вплинула на мене. Вона сказала, що мені треба дати душі час, щоб віднайти спокій, і я намагалася так зробити. Вона стала прикладом тієї сили, якої я потребувала. У шоубізнесі було стільки жіночих образів на вибір: створити собі репутацію діви, стати професіоналкою
або ж просто бути «хорошою».

Baby One More Time з'явився в магазинах. Мені було шістнадцять. У наступному місяці відбулася премʼєра кліпу, і раптом мене почали впізнавати буквально скрізь, куди я не пішла б.

Якщо я сексі — значить, на їхню думку, тупа. Якщо гаряча, то ні за що не можу бути ще й талановитою. Шкода, що тоді я ще не чула жарту Доллі Партон: «Мене не ображають дотепи про тупих блондинок, бо я знаю, що не тупа. Як знаю і те, що я не блондинка». Справжній колір мого волосся — чорний.

Важко уявити, що хтось, хто виступає перед тисячами, може за лаштунками раптом запанікувати в товаристві кількох осіб. Дивна природа тривожності.

Два факти про вагітність: я була ненаситна в сексі та їжі. Ці дві речі приносили мені найбільше задоволення у період обох вагітностей.

Мені важко пояснювати тим, хто ніколи не виступав на сцені, як це — відчувати потік енергії, що обʼєднує твоє тіло з тілами решти людей навколо. Найкраще це передає метафора електрики. Ти відчуваєш електричний заряд. Енергія виходить з твого тіла і йде до людей, а потім робить петлю і повертається до тебе. Я так довго працювала на автопілоті й живилася тільки завдяки внутрішньому заряду.

За роки опікунства я стала аж надто заляканою і вразливою. Такою була ціна опіки. У мене забрали мою жіночість, мій меч, мій стрижень, мій голос, здатність сказати «ішли всі нахрін!». Знаю, звучить грубо, але це теж важливо. Не недооцінюйте свою силу.

Свобода — це можливість дуркувати, веселитися й бути смішною в соцмережах. Свобода — це взяти перерву від інстаграму, і при цьому ніхто не почне викликати службу діт. Свобода — це можливість робити помилки і вчитися на них. Свобода означає, що я зовсім не зобовʼязана грати роль ні перед ким — ні на сцені, ні поза нею. Свобода означає, що я можу бути так само прекрасно недосконалою, як інші. Свобода — це здатність, це право шукати радість, якою я її бачу.