Ми звикли чути про передменструальний синдром, як про щось буденне: кілька днів дратівливості, втоми чи зміни апетиту, і все минає. Але для деяких жінок цей період стає справжнім випробуванням: емоції стають некерованими, з’являється глибокий розпач, тривога та відчуття, що життя виходить з-під контролю.
Передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) – це захворювання, при якому перед менструацією у жінок розвиваються сильна депресія, з’являється дратівливість і напруженість. Симптоми ПМДР є більш серйозними, ніж при передменструальному синдромі (ПМС).
Найчастіші симптоми ПМДР:
Симптоми зазвичай починаються за 1–2 тижні до менструації та зникають протягом кількох днів після її початку. До симпомів належить:
- важка депресія та почуття розпачу;
- сильна дратівливість та агресія;
- страхи та тривожність;
- відсутність інтересу до відносин та повсякденного життя;
- приступи паніки та занепокоєння;
- неконтрольовані емоції — плач, гнів, туга;
- неможливість сконцентрувати увагу;
- фізичні симптоми, такі як набухання молочних залоз, головний біль, біль у грудях та м'язах, здуття живота.
Передменструальний синдром (ПМС) і передменструальний дисфоричний розлад (ПМДР) мають схожий час появи симптомів — за кілька днів або тиждень до менструації, але суттєво відрізняються за тяжкістю.
- При ПМС неприємні відчуття та перепади настрою зазвичай не заважають виконувати повсякденні справи. Людина може відчувати дратівливість, втому чи легке зниження настрою, але залишається працездатною.
- При ПМДР симптоми значно інтенсивніші: з’являється сильна тривога, депресивні думки, відчуття емоційної нестабільності, різкі перепади настрою. Це може серйозно заважати роботі, навчанню, спілкуванню та особистим стосункам.
Ще одна відмінність — у поширеності: ПМС відчуває більшість людей з менструаціями (до 75%), а ПМДР трапляється значно рідше — лише у 3–8% випадків.
Чому важливо не плутати ПМДР з «просто ПМС»
ПМДР — це не «перебільшення» і не «поганий настрій через гормони». Це реальний медичний стан, який вимагає уваги фахівців і може успішно лікуватися за допомогою комплексного підходу — від змін способу життя до медикаментозної терапії.
До кого звертатися при симптомах?
Якщо симптоми перед менструацією значно заважають роботі, навчанню, спілкуванню чи особистому життю, варто звернутися до:
- Гінеколога — для виключення інших гормональних чи органічних причин.
- Психіатра або психотерапевта — для оцінки емоційного стану та підбору лікування.
- Ендокринолога — при підозрі на гормональні порушення.
Діагноз ПМДР зазвичай встановлюють після відстеження симптомів протягом щонайменше двох менструальних циклів у щоденнику настрою та фізичного стану.
Передменструальний дисфоричний розлад — це не примха і не слабкість, а реальна медична проблема, яку можна і потрібно лікувати. Якщо ви впізнали у симптомах себе, не залишайтеся з цим наодинці.
Розмова з лікарем — перший крок до полегшення. ПМДР можна контролювати, а життя — повернути під власне керування.
Важливо: матеріал написаний редакцією SEPTEMBER. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: september.journal.ua@gmail.com. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.