Зараз в просторі можна почути багато тез в ставленні один до одного, які не завжди є коректними та справді правильними. Спробуємо розібрати із цим.
1. "Тікають з України, зрадники"
Я не згідна із засудженням людей, які їдуть в інші країни. Це дуже нерозумно.
Наше завдання — зберегти українців. І необов'язково чекати, поки під будинком чекатимуть танки, аби евакуйовуватися.
Причин чимало:
— Емоційний стан свій та дитини
— Проблеми зі здоров'ям
— Нестабільний психологічний стан
— Втрата відчуття життя під час сирен
— Можливість побути в когось за кордоном
— Бажання вижити, зрештою
Це нормально. Евакуація під час війни — це не про зраду країни, а про виживання та збереження нації.
2. "Я буду вдома і не поїду, що б не сталося"
Це теж такі собі крайнощі. Подивіться на міста у блокаді. Як думаєте чого їх не звільняють так просто? В України хіба не вистачає сил? Звісно, вистачає.
Відповідь: у місті цивільні люди.
Ворог може прикриватися жителями, приховуватися посеред житлових масивів, брати в заручники.І ЗСУ в такому випадку не можуть якісно виконувати свою роботу.
Маєте потенційну загрозу? Їдьте з міста якнайшвидше або готуйте запаси для переживання можливої блокади.
3. "Захід України не відчуває війни"
Війна в країні — це війна в країні. Загроза можлива завжди. Але якщо у наших містах стабільно — це дає можливість формувати сили.
Допомога переселенцям з гарячих точок.
Гуманітарні вантажі: прийом і сортування.
Ліки. Плетіння сіток.
Шиття одягу і берців.
Пошуки і передача обладнання військовим.
Можливість вести бізнес і тримати трошки економіку на плаву.
Інформаційна війна.
Логістика.
Захід веде активну боротьбу в тилу, аби ми швидше перемогли.
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: writer@september.is. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.
Вам також може бути цікаво: