Літо – пора бджіл, меду і творчості. Наприкінці червня 1849 року народилася письменниця, яка мала «бджолиний» псевдонім, бо була дуже активною, працелюбною, але вміла й захистити себе та інших. Ще за життя про неї казали як про «медоносну комаху, що світом літала і багато бачила».
Олена Пчілка (справжнє ім'я Ольга Петрівна Косач, з дому Драгоманова) – українська письменниця, меценатка, перекладачка, народознавець, дослідниця народної творчости, видавець, громадська діячка, член-дописувачка Всеукраїнської академії наук, мати Лесі Українки, рідна сестра професора Михайла Драгоманова та дружина юриста Петра Косача.
«Мама дуже захоплювалася збиранням етнографічного матеріалу (вишиванки, тканини), то батько наш казав, що вона як тая пчілка працює. Та й усе життя мама любила пчіл — ці комахи подобалися їй як символ невсипущої праці для загалу. Мама, де жила довгий час, то завжди заводила пасіку, хоча б 3—4 вулики, то не задля якоїсь там вигоди, просто їй подобалось спостерігати тую доцільну метушню комашок і сам буколічний вигляд вуликів.» — Ізидора Косач-Борисова
Факти про Олену Пчілку:
1. Її збірку цитувала уся еліта
Вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка. Її збірку віршів «Думки-мережанки» цитувала вся тодішня творча еліта, а її прогресивність захоплювала не лише жінок, а й чоловіків.
2. Чоловік Олени Пчілки пішов у декрет
Петро Косач, був батьком, який пішов у декрет, коли народилася Леся. Письменниця тоді поїхала за кордон, аби підлікуватися. Відомо, що вона боролася за те, щоб жінки мали свободу та право голосу.
3. Захоплення етнографією
Перебуваючи на Волині, Ольга Косач неабияк захопилася етнографією: збирала й записувала зразки фольклору, досліджувала українську вишивку. Першою впорядкувала і видала книжку «Український орнамент» про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок.
4. Сміливі образи Олени Пчілки
Олена Пчілка сміливо змінювала аристократичні сукні та пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так з'являлася не лише перед гостями вдома, а й у публічних місцях — на заходах, зустрічах, у справах. Це було справжнім викликом в умовах русифікації та заборони всього українського.
5. Альманах "Перший вінок"
Разом з Наталією Кобринською вона заснувала альманах у Львові, де жінки могли друкувати свої твори. Там Олена Пчілка і опублікувала свої феміністичні твори, такі як «Товаришки», «За правдою», «Світло добра і любові».
Вона активно протистояла русифікації, навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл та навчала їх вдома.
Цитати Олени Пчілки:
Необхідна освіта українських дітей, щоб не виростали вони перевертнями, щоб звикали чтити своє рідне.
Нехай моя додолу ще не пада сила! Нехай на любу Україну надивлюсь, —Мій погляд променем святим палає. Нехай з братами ще я словом поділюсь,Хай пісня тая ще по світу погуляє.
І все ж таки — нове життя бере своє! Все ж таки та гадка про законне право краєвої української мови, гадка, що була кинута між кращими українськими людьми, як добре зерно в добру ріллю, не вмерла, не затоптана ворожими ступнями. Вона жива і пробиває собі путь під світлом і теплом насталої волі.
Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна!
Що почитати?
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: you@september.ua. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.