Люко Дашвар: про написання книг та трилогію "Биті є"

— Життя ніколи не виправдовує наших сподівань. Щасливий той, хто готовий залишити їх у сентиментальних спогадах, щоби приймати радість реальності.

Люко Дашвар — це псевдонім української письменниці Ірини Чернової. Відома своїми популярними романами, які часто торкаються тем життя в сучасній Україні, зокрема в селах і містах. Її твори зображають складні соціальні відносини та емоційні переживання героїв. 

Серед найвідоміших її романів — "Село не люди", "Молоко з кров’ю", "РАЙ.центр" та "Ініціація".

Редакція SEPTEMBER поспілкувалася із Люко Дашвар: чому саме такий псевдонім, перевидання трилогії та головні теми книг.

1. Що означає ваш псевдонім? Чому Люко Дашвар?

Моя письменницька історія почалася із того, що у 2006-ому році я відправила свій перший текст, а це був роман "Село не люди", на конкурс "Коронація слова". Однією з умов для конкурсантів була і, думаю, залишається анонімність. 

Всі подають свої доробки під псевдонімами, тож і у мене виникла така необхідність, і спочатку хотілося вигадати щось звучне, неординарне. Та, подумавши, віддала перевагу суті, тому склала псевдонім з імен-прізвищ своєї сім'ї: батьків, дітей, чоловіка. Сама я там теж присутня.

Роман переміг, я отримала видавця, тож вирішила зберегти і псевдонім. 

2. У 2024 році ваші книги «СпАДок», «Село не люди» та «#галябезголови» стали лідерами продажів. Що, на Вашу думку, приваблює читачів до цих історій, і як вони резонують з актуальними темами в суспільстві

Легко спитати "що приваблює читачів", але складно об'єктивно усвідомити, хто є твій читач, який він. Не вірю у середньостатистичні портрети, вірю, що кожна людина — особистість. Не бачу маси, бачу багато різних індивідуальностей.

Тому відповідаю чесно: не знаю, що привабило людей саме у цей час саме до цих трьох книжок.

  • "СпАДок" — нова книга, певно, тому й інтерес підвищений.
  • "Село не люди" — моя перша книжка, якій нині виповнюється 17 років з дня першого виходу у світ.
  • "#галябезголови" за часом виходу у світ — ближче до "СпАДку". Тобто закономірності не спостерігаю і від початку орієнтуюся на те, що чіпляє мене. Тільки це дозволяє писати щиро. 

3. Перевидання трилогії "Биті є" у новому оформленні, яке вийшло у серпні, також викликало інтерес серед читачів. Поділіться, що робить нове видання особливим?

Сам факт перевидання, для мене, вже особлива подія. Вона підтверджує, що інтерес до моїх творів зберігається. Зі свого боку зауважу, що на сьогодні трилогія "Биті є" не є менш актуальною, чим у день свого першого виходу у світ. Презентуючи трилогію на найближчих книжкових фестивалях, говоритиму про пошуки своїх шляхів. Про події, які народжують героїв і антигероїв. Трилогія саме про це.

4. Трилогія "Биті є" торкається глибоких моральних та соціальних тем. Що стало головним поштовхом до написання цих книг?

Кожна з книжок трилогії "Биті є" — самостійна самодостатня історія. При цьому трилогія в цілому — логічне продовження роману "РАЙ. центр". В "РАЙ.центрі" історія дівчини Люби, яка розвивається в оточенні трьох хлопців: Макса, Макара і Гоцика. Трилогія "Биті є" — це окремі долі цих хлопців. 

5. Який з героїв трилогії "Биті є" є Вашим улюбленим, і чому?

Безумовно, Гоцик, бо він є уособленням самодостатності і волі. Гоцик — про те, якою би я хотіла бути, хочу, та не завжди наважуюся. Сподіваюся, комусь іншому ця історія допоможе наважитися.

6. Усі три книги трилогії мають своїх окремих головних героїв. Як вони взаємодіють між собою на рівні концепції, і що об’єднує їх?

Сюжетно героїв трилогії об'єднує героїня роману "РАЙ.цент" дівчина на ім'я Люба. На рівні концепції трилогія розглядає три варіанти пошуків своїх шляхів. Адже, насправді кожен із нас знає, що треба робити у будь-якій ситуації згідно із законам моралі і заради збереження власної гідності. 

Ми точно знаємо! Не убий! Не вкради! Не бреши! Але - чи робимо?..  

Один із героїв не піде на компроміси. Другий погоджується на компроміси лише до певної червоної лінії, яку не хоче перетинати. Для третього не існує червоних ліній... Герої і антигерої. Вони народилися і сформувалися не сьогодні. Про це трилогія "Биті є". 

7. Ваша співпраця з видавництвом КСД триває вже багато років, і наразі у продажу - 12 Ваших книг. Скоро в оновленому форматі виходить ще книга «Мати все» - і тоді всі Ваші твори будуть доступні для читачів. До речі, те, що видавництво підтримує в наявності всі написані твори автора – це рідкість на українському книжковому ринку. У чому секрет такої успішної співпраці?

На мою думку, у довірі. Я довіряю КСД у всіх питаннях їхньої компетенції. Вони радяться зі мною у всіх питаннях, до яких я дотична в оформленні книги, редагування тексту тощо. І я щиро сподіваюся на нові перспективи у цій співпраці.

8. Які теми Ви вважаєте найбільш важливими у своїх творах, і чому?

Пропоную подивитися на це з іншого боку. З першої книги я сформулювала для себе відповідь на головне питання: навіщо я пишу? 

Для того, аби після прочитання книги у людини залишилася потреба думати, ставити собі запитання і шукати відповіді. Чому герой вчинив так, а не інакше? Навіщо ризикував, чи навпаки, чому став боягузом? І так далі. Думаю, кожен читач приміряє вчинки героїв на себе, на своє життя. Значить, думатиме і про себе, не лише про героїв книги.

Що ж до тем, то їх визначає життя і не бачу серед них другорядних. Думаю, тому мої книги продовжують бути актуальним навіть під час війни. Дружба і кохання, тиранічна материнська любов, жертовність, пошуки своїх шляхів чи своїх коренів - поняття, які не старіють.  

9. Чи відчуваєте Ви певний тиск через ваш статус "Золотого автора"? Чи  впливає це на Вашу творчість і як?

Відзнаку "Золотий письменик України" ініціював конкурс "Коронація слова" за стотисячний наклад книжок автора. Це було у ті часи, коли середній наклад книжок в країні складав 2=4 тисячі. Сьогодні ситуація кардинально змінялася на краще. Тож і авторів, які мають стотисячні наклади своїх творів, тепер немало. Тож тут немає ніякої моєї унікальності, а тому й ніякого тиску не відчуваю. Принагідно, зауважу, що загальний наклад моїх книжок на цей час складає майже 900 000 примірників. І це, до речі, теж ніяк не впливає на творчість. Чому? Читайте нижче.

10.  Які виклики ви вважаєте найцікавішими у вашій кар’єрі?

Щоразу все починати спочатку. Успіх однієї книги не гарантує, що успішними стануть наступні. З цим усвідомленням працюю над кожним новим текстом, схвильовано спостерігаю за реакцією читачів, щоби зрозуміти лиш одне: наскільки моє сприйняття світу, важливе для мене поняття, співзвучне зі світосприйняттям тих, хто читає.

11. Які були передчуття щодо KyivBookFest? Чи були готові представити публіці перевидане оформлення "Биті є"?

Всі книжкові фестивалі, у першу чергу, мене приваблюють тим, що це шанс вкотре наочно пересвідчитися у тому, як багато людей в Україні шанують книгу — від видавців, які продовжують героїчно працювати й у час війни, до велелюдного зібрання читачів. Навіть просто бути посеред цих людей, відчути атмосферу живої людської енергії — справжній кайф. 

Що ж до презентації трилогії "Биті є", то до цього року я взагалі не презентувала своїх книжок, віддаючи право людям читати без авторського акцентування і реклами. Мені цікавіша взаємна активність на подібних заходах, люблю гострі і актуальні запитання від читачів. 

Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: you@september.ua. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.

Вам також може бути цікаво: