Говорити про пережите. Тема насильства

Важливе розуміння того, що якщо з вами таке сталося, ви в жодному разі не винні. Винен завжди насильник. Як би ви в цей момент не поводились – билися, кричали, утікали, завмерли і нічого не робили – ви все зробили як слід. Ваша поведінка у цей момент була найправильніша, бо ви врятувалися і живете далі. Ні, ви, ні ваша близька людина не є винною у тому, що трапилося.

Зґвалтування – це травма. Будь-яке сексуальне насильство здебільшого це глибока та руйнівна психічна травма, пов’язана з руйнуванням нашої фізичної, соціальної, психологічної та духовної цілісності, яка за відсутності професійної роботи з нею практично не має терміну давності.

Ця травма впливає практично на всі сфери життя. Без особливих натяжок її можна порівняти з міною уповільненої дії, яка може спрацювати будь-якої миті.

Ця психотравма має власну динаміку та проявлення. До безпосередніхпсихологічних наслідків сексуального насильства належать шок, заперечення, страх, дезорієнтація, тривожність, нервозність, замикання в собі, недовіра до людей, а також короткострокові симптоми посттравматичного стресового розладу (неемоційність, порушення сну, флешбеки).

Хронічні наслідки можуть проявлятися як депресія, самогубство чи суїцидальні спроби, відчуженість, довгострокові симптоми ПТСР. Зокрема, постраждалі від сексуального насильства можуть виявляти схильність до деяких видів нездорової поведінки: ризикованої сексуальної поведінки, хімічних або міжособистісних залежностей, розладу харчової поведінки.

Як пережити зґвалтування?
Як це психологічно грамотно зробити?

1. Оберіть того, кому довіряєте (хтось із близьких, подруга, психолог, чи гаряча лінія).
Скрізь, де тільки можливо, залишити собі явні або приховані нагадування про те, що ніхто не заслуговує на сексуальне насильство.

2. Якщо сексуальне насильство відбулося нещодавно, незалежно від того, куди і до кого потерпіла вирішить звернутися спочатку, для збору доказів дуже важливо, щоб людина, яка зазнала цього не милася до цього і не переодягалася, хоч би як цього хотілося.

Важливо! Рішення про те, чи давати офіційний хід події, зробити це одразу чи потім (навіть через роки) завжди залишається за постраждалою.

Психологічно це дуже складне питання і будь-який тиск може призвести до вторинної травматизації. Про сексуальне насильство щодо дитини треба обов’язково повідомити поліцію. У будь-якому випадку варто долучати органи безпеки.

3. Забезпечити простір регулювання почуттів, хоч би якими вони були. Важливо пам’ятати, що жодна з цих реакцій не є неправильною чи невідповідною.Потрібно дати самому собі час, щоб прийти до тями. Щоб упоратися з усім цим, часу може знадобитися чимало.

4. Важливо дозволити собі не намагатися впоратися з цим самотужки. Носити у собі всі переживання може бути непідйомною ношею. Можливість відчути чиюсь підтримку та бажання допомогти може виявитися найважливішим кроком на шляху подолання кризи.

Фонд Future for Ukraine запускає проєкт психологічної допомоги GIDNA для жінок, які пережили сексуальне насильство під час війни

Проєкт отримав назву GІDNA. Ініціатива створена для жінок, які зіткнулися з сексуальним насильством російських військових, або стали його свідками. У межах проєкту досвідчені психотерапевтки, які спеціалізуються саме на такій травмі, пропонують курс із 10 анонімних консультацій, які націлені повернути психологічну стійкість та відчуття контролю над власним життям.

Консультації можна отримати онлайн: з ввімкненою камерою або без, за бажанням. Також жительки Києва, Дніпра, Житомира, Запоріжжя Львова, Одеси, Миколаєва, Чернівців та Харкова можуть відвідати психотерапевта особисто на офлайн-сесіях.

Щоб зареєструватися на курс консультацій, жінці необхідно обрати зручний час та місце. На пошту надійде e-mail з підтвердженням реєстрації, у якому будуть вказані деталі, а у випадку відвідування онлайн консультацій — посилання на дзвінок у Google Meets (не потрібно встановлювати жодних додаткових сервісів). Усі охочі можуть підтримати ініціативу на сайті фонду Future for Ukraine. Детальну інформацію шукайте на офіційній сторінці проєкту: https://gidna.org/

Для отримання допомоги та консультацій можна зателефонувати до правоохоронних органів або в правозахисні організації.

Основні номери:

102 – Національна поліція України;
103 – швидка медична допомога;
15-47 – безкоштовна цілодобова «гаряча» лінія для жертв домашнього насильства;
116-123 (з мобільного) та 0 800 500-335 (зі стаціонарного) – безкоштовна національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства;
116-111 (з мобільного) та 0 800 500-225 (зі стаціонарного) – національна дитяча «гаряча» лінія
0 800 213-103 – цілодобова гаряча лінія безоплатної правової допомоги.

Важливо: оскільки, перебуваючи в одному приміщенні з кривдником, жертва домашнього насилля, не завжди має можливість розповісти про насильство телефоном (це також особливо актуально під час карантину), вона може скористатися чат-ботами МВС України #ДійПротиНасильства у месенджерах:

Телеграм та вайбер

Пам'ятайте, що в Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні є злочином. Крім того, Закон передбачає низку послуг та сервісів, які може отримати людина, що зазнала домашнього насильства, та гарантує невідворотність покарання для її кривдника.