Чи часто ви відмовляєте собі в бажаннях, вважаючи, що вони примітивні або дитячі? А як часто за останній час ви відчували внутрішню спустошеність і наче більше нічого не приносить задоволення?
Такі відчуття можуть виникати, тому що ваша внутрішня дитина, якій ви регулярно відмовляли в бажаннях, вважаючи їх безглуздими просто стихає і на її місці формується пустота, адже “треба бути дорослою і серйозною людиною”.
Про внутрішню дитину та зв'язок із нею сьогодні розповість психологиня Гаврилюк Анастасія
Внутрішня дитина — це психологічна концепція, метафоричне втілення нашого дитячого "я", яка описує ту частину нашої психіки, яка зберігає дитячі переживання, емоції, спогади та певні моделі поведінки. Вона складається з наших почуттів, бажань і потреб, які ми мали в дитинстві. Ця частина нас дуже чутлива і ми маємо звертати на неї увагу.
Коли доросла людина має гармонійний контакт зі своєю внутрішньою дитиною, вона частіше переживає радісні моменти. Така особистість сповнена життєвої енергії та бажання рухатися вперед, і їй легко відповісти на питання "чого я хочу" і "що мені приносить радість".
Для тих дорослих, у яких зв'язок з внутрішньою дитиною порушений, подібні питання викликають складнощі, оскільки їм важко визначити свої бажання або вони вже давно нічого не хочуть.
Наше дитинство – це потужний ресурс, де приховані справжні бажання і потреби, велика життєва енергія, довіра до себе, уява, здатність досягати бажаного і сміливість жити. Невирішені дитячі переживання можуть заважати жити повноцінно і викликати страждання.
Коли ми маємо контакт з нашою внутрішньою дитиною, ми можемо більше насолоджуватись життям та додаємо спонтанності, будуємо довірчі стосунки, менше відчуваємо тривогу та маємо більше впевненості в собі.
Все частіше можна почути: “потрібно відновити зв’язок з внутрішньою дитиною, зцілити її”, але для чого?
Це варто робити для того, щоб мати змогу краще відстежувати свої потреби та сміливо про них заявляти, але вже з позиції дорослого. Також налагодження зв’язку з внутрішньою дитиною допомагає краще та чіткіше з'ясовувати свої бажання і відгукуватись на них.
Чому більшість дітей щасливіші та відкритіші?
Вони не аналізують навколишній світ - вони його відчувають. Вони не піддають сумніву свої бажання, а беруть і роблять те, що їм хочеться. І насправді нам, дорослим, ще варто повчитись цьому у дітей.
Наприклад: йдучи повз дитячий майданчик у дорослої людини виникає бажання гойдатись на гойдалках, але виникають думки, що це дурниці та що подумає оточення. Це банальний приклад того, як ми нехтуємо бажаннями внутрішньої дитини.
Саме ця частинка нас відповідає за творчий потенціал та, часом, допомагає відповісти собі на питання “що я люблю і що мені подобається?”. І відповідальність нас, як дорослих - почути, що саме може дати внутрішня дитина та оточити її любов'ю, підтримкою, увагою і тими відчуттями, яких можливо, не вистачало в дитинстві.
Практична вправа:
Виділіть собі час і місце, де ніхто вас не потурбує, візьміть аркуш паперу і запишіть 15 ваших улюблених занять (наприклад, пускати мильні бульбашки, малювати, плести браслетики з бісеру, грати в настільні ігри, хованки, співати, танцювати, кататися на велосипеді, ліпити з пластиліну тощо).
Які з цих занять вам подобалися в дитинстві? А які приносять радість вже в дорослому віці? Коли ви востаннє займалися цими улюбленими справами? Напишіть, коли ви востаннє займались тим, що вам подобається і, якщо виявиться, що пройшло вже багато років, поставте собі протягом дня 2-3 будильники з нагадування:
- що мені подобається?
- що я можу зараз зробити з того, що мені подобається?
- зробити це!
Ваша внутрішня дитина завжди з вами. Вона чекає на ваше тепло та увагу.
Дайте їй це, і ви побачите, як зміниться ваше життя. Ви станете більш цілісними, впевненими й радісними. Не бійтеся бути дитиною в душі — це не лише природно, але й дуже корисно. Це як відкрити нову сторінку книги свого життя, де кожен день — нова пригода.
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: you@september.ua. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.