Великдень 2023: особливості традицій та звичаїв

Великдень – це не лише весна, а свято, яке наповнене спогадами дитинства, традиціями та звичаями. Зокрема, з цим святом пов'язані сподівання українців на перемогу та відродження України. Перемоги, яку ми так сильно чекаємо.

 

Особливості традицій:

Чистий четвер:

 

Тиждень перед Великоднем вважається дуже особливим, кожний із семи днів пасхальногого тижня чимось важливий та відрізняється традиціями. Найбільш урочистими є Чистий четвер та Страсна п'ятниця.

 

Як нагадує історія, на Гуцульщині в понеділок дітки відвідують близьких, "гріють діда", таким чином сповіщають про те, що Великдень вже близько. За таку звістку дітей пригощають булочками з випеченими хрестиками, різними солодощами. 

 

На Заході існує звичай перескакувати у Чистий четвер через вогнище, таким чином очищаючи тіло та душу. На Поліссі замішують тісто на паски, діжку з тістом накривають рушником, згори на неї кладуть гроші та ставлять повище,  на стовпчики воріт. За місцевим повір'ям, сонце, що зійде, благословить діжку.  

 

Чистий четвер є символом духовного очищення, в народних традиціях пов'язаний із обрядами купання. В прадавні часи у цей день було прийнято купатися в ополонці, озері, річці чи лазні. В наші дні традиційно в Чистий четвер прибирають в домі, все перемивають і, звичайно, купаються. Також в Чистий четвер зазвичай печуть паски. Згідно з повір'ям випікати паски господиня повинна наодинці, без чужих очей. 

 

Страсна п'ятниця:

 

Страсна п’ятниця традиційно є днем скорботи, коли не можна розважатися, багато християн цього дня не їдять і не п'ють. В церквах в Страсну п'ятницю виносять плащаницю (символічну тканину як символ тієї тканини, в яку було загорнуто тіло Христа).

Великодній сніданок:

 

Після літургії, з освяченим кошиком поспішають додому за багатий Великодній стіл. Родини повинні поставити кошик на порозі дому та тричі сказати: "Христос воскрес", а родина та гості відповісти: "Воістину воскрес". 

 

Сніданок розпочинається молитвою. Спершу, розділяють свячене яйце на всіх. А для померлих родичів також залишають частку. В інших регіонах влаштовують "бої", у яких стукаються яйцями та перевіряють їхню шкаралупу на міцність. Після того, як з'їдають свячені яйця, стають до інших непісних м'ясних страв, завершують пасхою. Великдень має особливе велике значення. В деяких регіонах на Великдень починають із розрізання паски. Взагалі куштування освячених страв називається розговінням або розговинами. 

 

Після святкового сніданку влаштовувалися гучні гуляння (гаївки), що не стихали аж три дні. Ігри, хороводи, гойдалки – Велике свято відмічали із розмахом. До речі, гойдання мало і ритуальний сенс – вважалося, що гойдання, як і будь-яка інша дія, що зображує підйом, допомагає родючим силам – врожаю, потомству. Саме тому найбільше згадувань гойдалок припадає на весну – час росту хлібів і формування шлюбних союзів. 

 

Паска:

 

Важливо, що в жодному разі не можна було викидати залишки паски чи іншої освяченої їжі. Паску потрібно обов'язково доїдати, або закопувати в такому місці, де ніхто не ходить, щоб не топтатися по ньому.  Бережливо ствилися і до шкарлупи свячених яєць, які за повір'ям також краще було спалити або закопати. Жодної крихти зі свяченої їжі не повинно було впасти, вважали  мешканці Східної та Центральної України.На Поділлі, Волині та Західній Галичині на сам Великдень, а також в понеділок та вівторок господар ділить паску на стільки частин, скільки членів в сім'ї, після цього три рази обходить стіл із мискою, повною їжі. Сенс цього звичаю – щоб у домі все було.

 

Звичаї: 

 

Закінчуються великодні святкування відвідуванням могил родичів. Вважається, що на Великдень Бог відкриває рай і пекло, щоб душі померлих предків відвідали рідних, і весь Великодній тиждень вони перебувають на землі поруч із живими.

 

У дні після Великодня влаштовували Обливаний понеділок – обливали один одного водою. Вода спрадавна вважається символом очищення і оновлення, так само як дощ – символ родючості. Весела забава для молоді була водночас частиною ритуалу залицяння – хлопці в першу чергу обливали тих дівчат, які їм подобались, та із ким хотіли вступити у шлюб. Ця традиція і досі існує у деяких регіонах України.

 

Традиції та звичаї продовжують історію. Вони формують ідентичність та генетичний код, який важливо оберігати протягом століть.

Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: writer@september.is. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.

Вам також може бути цікаво: