— 172 роки з Дня народження Варвари Ханенко.
9 серпня 2024-го виповнюється 172 роки від Дня народження колекціонерки й меценатки Варвари Ханенко з родини Терещенків. Вона була старшою донькою у великій і діяльній сім'ї найзаможнішого українського підприємця й видатного філантропа Ніколи Терещенка.
Дід Варвари Артемій Терещенко заповів синам віддавати на доброчинність і церкву 80% прибутків. Родина Терещенків уславилася багатьма добродійними справами, на які вони витратили близько 5 млн. крб. І майже половина цих грошей відійшла на розбудову Києва.
"Коли ділили красу — я спала, а коли почали ділити щастя, то прокинулася" — говорила про себе Варвара
23-річною вона вийшла заміж за молодого юриста Богдана Ханенка. Майбутній чоловік був вражений не так вродою обраниці, як її енергійністю, відчуттям смаку та бажанням діяльності. Це був щасливий шлюб, який приніс чимало користі Україні.
Свою весільну подорож по Італії Ханенки придбали перші раритети, які поклали початок унікальній колекції предметів мистецтва. З цього часу Варвара стає не лише дружиною, а й справжнім другом та помічницею свого чоловіка.
Ханенки не мали дітей, плодом їхнього шлюбу був Дім Ханенків, він же майбутній Музей, який був мрією подружжя.
Понад сорок років вони разом збирали твори світового мистецтва, щоб потім заповісти їх Києву
В 1881 році Ханенки оселяються в Києві. Нікола Терещенко дає у спадок шматок землі поряд із університетським парком. На цьому місці було побудовано особняк у стилі італійського палаццо, який вже спочатку замислювався як музей. Основна частина приміщень будівлі Ханенків була призначена для зберігання та виставки картин (на той час їх вже нараховувалося близько 1200 (роботи Белліні, Перуджино, Сурбарана, Давіда, Енґра, Ван Дейка, Веронезе, Джотто, Караваджо).
Варвара була не просто сподвижницею чоловіка, а мала власні визначені пріоритети в колекціонуванні: вона добре зналася на європейській кераміці й порцеляні, українському народному мистецтві, стародавніх іконах — і захоплювалася ними.
“Вона була органічною частиною київського культурного середовища кінця 19 – перших десятиліть 20 століття. В цьому переважно чоловічому світі були і яскраві жіночі постаті, такі як письменниця і народознавиця Олена Пчілка або меценатка княгиня Наталія Яшвіль, спільно з якими Варвара Ханенко поклала початок кустарному рухові в Україні, покликаному зберігати й підтримувати традиції народного мистецтва”.
Подружжя підтримало традицію меценатства
Вони утримували лікарні для бідних, пологові будинки, заснували торгові школи, опікувалися археологічними розкопками та "Фондом дамського комітету". У маєтку Ханенків в селі Оленівка на Київщині Варвара заснувала ткацьку школу, де працював відомий художник Василь Кричевський.
Варвара Ханенко не лише збирала старовинні українські килими, а й сприяла відродженню давнього мистецтва килимарства у своєму маєтку Геленівка Мотовилівської волості Васильківського повіту.
Окрім ткацької майстерні, Варвара своїм коштом збудувала в Оленівці школу для дітей, утримувала сирітський притулок, заснувала вечірню школу для дорослих, а також агрошколу – господарство з вирощування плодово-ягідних культур, де селян навчали застосовувати агротехнічні досягнення.
У 1887 р. Ханенки збудували в Києві по вул. Терещенківській, 15 будівлю для розміщення там власного зібрання, яке стало унікальним явищем у культурному житті тогочасного міста.
Свою колекцію зарубіжного мистецтва Богдан Ханенко заповів Києву
З однією умовою – музей має носити їхнє ім’я, а Варвара Ханенко має залишитися довічним розпорядником колекції та будинку.
"Мати картину Тиціана чи грецький мармур V ст. і не показувати ці речі — це те ж саме, що привласнити собі одному неопубліковані твори Пушкіна, Гете чи Шекспіра. Творіння геніїв за своєю суттю не повинні належати тим, хто ними володіє", - вважав Ханенко.
Варвара Ханенко звернулася в 1918 р. до Української Академії наук з проханням прийняти подарунок на умовах її чоловіка. За більшовиків зібрання було спочатку названо "Другим державним музеєм". Потім йому було повернуто ім’я засновників, але згодом це рішення скасували "за відсутності за Ханенками революційних заслуг, так чи інак пов’язаних зі служінням пролетарській культурі". До середини 1990-х років про Ханенків українці знали мало.
Сьогодні в будинку, де жило подружжя Ханенків, діє Національний музей мистецтв їх імені. У ньому зібрана унікальна колекція, що налічує понад 25 000 експонатів.
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: you@september.ua. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.