— Відома українська вчена і дисидентка, доктор фізико-математичних наук, академік.
Ніна Вірченко – людина, чий життєвий шлях освітлений любов’ю до України, й чиє життєве кредо: "Україна – понад усе!".
У свої 94 років Ніна Опанасівна – повна сил та енергії. У її доробку – понад 350 наукових і науково-методичних праць. Серед них понад 20 книг.
Світогляд Ніни формувався під впливом батькових переконань: дівчина вирішила присвятити себе служінню Україні. Юнацькі, зрілі та пізніші роки – жила й живе за духовним гаслом:
"Україна – понад усе!" Щодня в будь-яких умовах щось (максимально можливе) робити для України, для свого народу!
По закінченні школи Ніна вступила на механіко-математичний факультет Київського університету. Встигала і навчатися добре, й відвідувати бібліотеки, музеї, концерти, і вести щоденник, де занотовувала роздуми про долю рідної країни.
Вона з дитинства мріяла про незалежну Україну, і в університеті говорила про це з найближчою подругою. А подруга донесла "куди слід"… За доносом, Ніну було заарештовано у 1948 р. Її звинуватили в політичній змові, заколоті, який таємно готувався.
Шість страшних років юна дівчина провела в тайшетських таборах. Але вона не зламалась. Там знайшла своїх посестер – дівчат із Західної України, теж засуджених "за націоналізм". Вони, хоча і коротко та крадькома, але і співали, і вишивали, і віршували. А Ніна для товаришок проводила усні уроки математики. Бо папір і олівці були заборонені.
По шістьох роках неволі Ніну Вірченко звільнили за амністією – як неповнолітню засуджену.
Тиждень добиралася поїздом до України. У Києві, маючи для пересадки в Житомир кілька годин, побігла з вокзалу “до Шевченка”. Біля пам’ятника Тарасові вона стала навколішки, піднесла очі: "Я повернулася!" І раптом побачила, як Шевченко виріс до велетня, навіть почула, як сказав: "Ніно, будь завжди дочкою України!".
Вона поклялася, що повернеться до рідних університетських стін, ніколи не залишить математики і України.
Потім було вчителювання на Київщині та Житомирщині, навчання в рідному університеті (спочатку заочно, згодом – на стаціонарі).
Навесні 1973 р. Ніну Опанасівну звільнили з університету через неблагонадійність. Восени того ж року вона стає доцентом кафедри вищої математики КПІ, де й працює дотепер.
Великий внесок Ніна зробила в увічнення пам’яті Михайла Кравчука — найвизначнішого українського математика ХХ століття, ув’язненого радянською владою й загиблого 1942р. в таборах Колими. 13 міжнародних конференцій імені академіка М. Кравчука, встановлення пам’ятника видатному вченому, створення кінострічки «Голгофа академіка Кравчука», видання трьох його книг – лише частка 40-річної подвижницької праці Ніни Опанасівни Вірченко, присвяченої дослідженню життєвого і наукового шляху видатного вченого.
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: you@september.ua. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.