Шановні українці! Живемо з Вами у той час, коли мовчати про питання: «Яка різниця якою мовою спілкуватися?» просто неможливо. І тому саме про це хочемо з Вами сьогодні поговорити.
Що таке мова? Мова - це не просто засіб спілкування, це, перш за все, історія народу. Це віддзеркалення національності, культура, традиції. Умовно кажучи, мова – це одяг людини. І тут є цілком зрозуміло, що аби «бути одягненим», потрібно навчатися рідною мовою, спілкуватися нею та щоразу вдосконалювати свої знання.
Українська мова. Наша мова. Мова, що лунає в степах і лісах, горах і ріках, мова, якою розмовляли наші пращури та наші нащадків. Мова, яка тече в наших жилах, мова, яка відображає наші символи, обереги та традиції. Наша українська мова разом зі своїми сильним і патріотичним народом пройшла всі етапи історії, під час яких були як злети, так і падіння: війни та революції, голод і страждання – всі ті негаразди, які наші люди пройшли з високо піднятою головою.
А чи знаєте ВИ історію своєї мови?
За інформацією Міністерсва освіти та науки за останні роки на вступних іспитах більшість абітурієнтів не відповідають і на половину запитань з історії України. Всім відомо, що мова та її розвиток напряму пов’язані з подіями, що відбуваються навколо нас. Тож цілком впевнено можна казати, мало хто обізнаний в цій темі. Давайте проведемо короткий екскурс історією нашої солов’їни. Від Київської Русі до сьогодення українська мова пройшла довгий шлях, але, на нашу думку, отримала своє справжнє життя лише у творчості нашого співвітчизника Івана Котляревського. Все почалося з яскравого твору Івана Петровича «Енеїда». Цей твір був написаний живою та літературною українською мовою, він став початком розвитку українців як справжньої самобутньої нації, незалежної від інших держав. Далі були Шевченко та Франко, Тичина та Хвильовий, Костенко та Жадан. Історія української мови мальовнича і неповторна. Це історія різних поглядів, різних людей і епох, різних режимів і війн. Це складна історія, що все ж заслуговує на те, щоб її знали.
Не говорячи українською, ми відрізаємо своє «коріння», ніби відрікаємося від своєї історії. Адже, за словами видатного українського діяча Івана Івановича Огієнка, «наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння». А й справді, якщо змалечку прищеплювати дитині любов до рідної мови, навчати її рідної мови, то й коріння у цієї людини, вже в дорослому віці, буде товсте, незламне, а головне, рідне – українське.
Спеціально для скептиків, наведемо низку причин, чому варто перейти на українську мову в повсякденному житті:
1. Підтримувати зв'язок з нашими предками та нащадками.
Проводячи обряди чи ритуали, одягаючи вишиванку, зберігаючи певні традиції та святкуючи свята за нашими правилами, ми підтримуємо зв'язок з пращурами та продовжуємо його, надихаючи нащадків. Але ми навіть не замислюємося, що розмовляючи чужою ми обриваємо ту ниточку між нами.
2. Говорити українською модно.
Більшість відомих молодих блогерів перешла на українську мову і активно її пропагує. Наші співаки почали писати купу пісень українською і, цим самим, взривають усі топ-чарти. А молоде покоління почало вивчати наших письменників і розмовляти афоризмами Стуса чи Сковороди. Тож, якщо хочете бути у тренді – розмовляйте українською.
3. Мова - це наш захист.
Якщо ми будемо спілкуватися виключно нашою мовою, ніхто зі сторони не зможе навіть і подумати про те, щоб прийти на нашу землю "визволяти" своїх однодумців. Я думаю, ніхто не хоче накликати на себе ТАКУ біду.
4. Мова - віддзеркалення нас.
Почувши з вуст невідомого перехожого українську, відразу можна сказати, що це щира, привітна та добродушна людина, бо українці не можуть бути іншими. На нашій мові неможливо виказати нахабство і, перепрошую на слові, але в нас навіть лайка гарна.
5. Почни з себе.
Більшість українців не переходять на рідну мову, бо ніхто з їхнього оточення не спілкується українською, а дехто навіть не розуміє її. Але ж, все починається з нас самих. Одна свічка може запалити тисячі інших, так само і тут: будеш розмовляти ти - будуть розмовляти тисячі інших українців.
6. Згадайте тих, хто помирав, щоб ми розмовляли зараз українською.
Українські митці у період розстріляного відродження навіть за умов замовчування й заборони створювали тексти, гідні світового поціновування. Шістедисятники прагнули зберегти українську мову і культуру. А ми, маючи можливість і право на рідну мову, все одно, не говоримо нею.
7. Мова здатна вимирати.
Не достатньо просто знати українські слова і правила, потрібно ними користуватися. Адже мова з часом втрачає свій сенс і просто вимирає. І якщо ми так і будемо «мовчати українською», то через декілька поколінь наша мова просто загубиться і тоді буде так соромно перед тими, хто віддав своє життя за неї.
І, до речі, перейти на рідну мову зовсім не складно. Тут головне вчасно це усвідомити і почати вчити. Спадають на думку слова відомого французького філософа Франсуа Вольтера: «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя».
Спілкуватися рідною мовою дуже важливо. Ми можемо вивчати хоч всі мови світу, але розуміти, що це для саморозвитку, бо в нас лише одне коріння – українське. Ми можемо пізнавати будь-яку культуру, але пам’ятати, що українська культура - то найдорожчий скарб. Ми можемо подорожувати де завгодно, але ніколи не забувати дорогу додому.
Тому, коли перед Вами стоїть вибір спілкуватися рідною мовою чи чужою, заглибитися у рідну культуру чи чужу, навчатися рідною мовою чи чужою, завжди пам’ятайте, що наука чужою мовою не пускає в людині глибокого коріння!
На фото - наші українські міста, очима louisa.aliabieva
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: writer@september.is. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.