30 травня відбувся реліз нового українського фільму "Ти мене любиш?" режисерки Тоні Ноябрьової.
Це історія зростання молодої дівчини, особистої кризи, першого кохання, проживання розлучення батьків, і все це на фоні розпаду радянського союзу. Як говорить сама режисерка, що це пісня-прощання зі своїм минулим.
Карина Химчук зіграла свою першу головну роль у фільмі і поділилася із редакцією September, як ж це було. Про роль Кіри, навчання у Лондоні, зйомки нового проєкту та світ кіноіндустрії у нашому інтерв'ю.
1. Які відчуття охоплюють, коли ти в свої 21 отримуєш головну роль у фільмі?
Це дуже змішані відчуття. З одного боку ти розумієш, що абсолютно заслуговуєш на це і цю роль повинна зробити саме ти. А з іншого — величезна відповідальність, яка звалюється на твої плечі. Звісно там і радість, і щастя, і страх, і невпевненість — усе разом. На те вона і головна роль.
2. Чи резонує тобі роль Кіри? Чи легко було вжитися в роль?
Чесно кажучи, цю часто вживану фразу «вжитися в роль» я не до кінця розумію. Я не вживаюсь у роль, я залишаю свою індивідуальність. А вже потім поступово до гри додаю деякі характеристики своєму пересонажу — манеру поведінки, пластику, міміку, логіку мислення, виправданість дій і так далі.
Сподіваюсь, скоро я все ж зрозумію, що усі мають на увазі під цим «вживання в роль». Я не проти, треба мабуть просто категорично інший персонаж, який буде суперечити моїй індивідуальності. А якраз зробити Кіру було нескладно, звісно у чомусь ми абсолютно різні, але я її відразу полюбила і цього виявилось достатньо, аби добре втілити її на екрані.
3. Як відчувався момент, коли вперше побачила результат готової кінострічки?
Що мене там забагато. Моя мама теж це сказала. Каже "ну аби ти була не моя доця, то щось геть було би забагато дивитись тільки на цю дівчинку".
4. Розкажи про своє лондонське життя та навчання.
Лондон — величезна, гігантська машина. Ти тут буквально піщинка в океані. Відчуття масштабу або тебе пригнічує, і ти почуваєшся ніким, або провокує досягати більшого. Я обрала другий варіант.
5. У якому фільмі\серіалі ти хотіла б отримати роль? Хто в кіноіндустрії є твоїм натхненням?
Ну якщо відверто, то хочеться потрапити в якийсь дуже великий серйозний іноземний проєкт. Аби це була головна роль, над якою треба ще й як попотіти. Зробити цей стрибок і вирости на декілька голів. Я готова до цього.
6. Світ кіно, який він для тебе? На скільки сильну професійну конкуренцію ти відчуваєш серед акторів?
Ох, без конкуренції ніяк. Такі вже правила гри. Я часто програю, не отримую роль, затверджують когось іншого. Але треба тверезо розуміти — завжди є хтось кращий за тебе, завжди знайдеться хтось талановитіший, розумніший, красивіший і так далі. Але. Все ж таки інколи саме ти, і тільки ти, потрапляєш в ціль. Затверджують тебе. І це звісно відчуття тріумфу, яке не відняти.
7. Чи є у тебе нові проєкти, над якими зараз працюєш? В якому напрямку плануєш рухатись далі?
Так, на даний момент я працюю над фільмом, який буде зніматися в Лондоні вже наступного тижня. Саме через цей проєкт я не приїхала в Україну на прем‘єру «Ти мене любиш?» за що мені неймовірно прикро. Але, очевидно, що зараз мої пріоритети - продовжувати зніматись і хапатись за будь-які можливості.
8. Як ти оцінюєш рівень сучасного українського кінематографа порівняно з іншими країнами? Які зміни відбулися в українському кіно за останні кілька років?
Я потрапила в українську кіноіндустрію не так давно, тому мені важко порівнювати з тим, як було 10 років тому. Але очевидно, що індустрія потрохи стає індустрією. З`явилися амбітні режисери з оригінальним баченням, пишуться все кращі і кращі сценарії, продюсери стають сміливішими, оператори набувають автентичнішого бачення і так далі. Звісно, є безліч питань і протесту до того що відбувається з іншою стороною кіноіндустрії. І це абсолютно виправдано, на мою думку. Тобто росія відкинула нашу індустрію (і не тільки) на багато років назад, але найстрашніше - коли ворогом стає свій. Це вже біда.
9. Що б ти порадила дівчатам, які мріють розпочати кар'єру в кінематографі?
Я би їм порадила не боятися. Якими би молодими і недосвідченими вони не були — не боятися. Вміти постояти за себе. Тому що в цьому плані індустрія холоднокровна. Від акторів вимагають дуже багато чого. А їх права незахищені. Інколи до починаючих акторів ставляться як до пустого місця, тому завжди треба знаходити сміливість сказати прямо, коли щось некомфортно робити або просто коли щось не подобається.
10. Як ви познайомились із Тонею та потрапили на кастинг?
Через кастинг-директорку Аллу Самойленко.
11. Чи були якісь курйозні випадки під час знімання фільму «Ти мене любиш?»?
Мабуть замальовувати кожного дня всі мої 12 тату було доволі курйозним моментом для гримерів. Особливо коли в процесі зйомок вони стирались і потрібно було це робити знову і знову. Я вже 100 разів пошкодувала що зробила їх. Тут як ніколи мої батьки мали рацію. Але все ж, коли я робила тату, я і не підозрювала, що доля занесе мене в акторську діяльність.
12. Який внутрішній маніфест ви несете в собі як акторка та особистість?
Я смілива дівчинка. Я нічого не боюсь.
Якщо ви спеціаліст у своїй сфері та бажаєте, щоб про вас дізналася аудиторія September — напишіть нам на пошту: you@september.ua. В e-mail вкажіть інформацію про себе, чим ви займаєтеся, та на яку тему бажаєте написати статтю.