Як говорити з дітьми про війну?

Знаєте, діти усе відчувають. Вони бачать все те, що навколо. І також хвилюються. Просто по-своєму. По-дитячому.

Війна приносить в життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.

Неможливо заперечити той факт, шо інформаційний простір прямопропорційно впливає і на них. Не говорити з ними про щось – не означає позбавити їх впливу від ситуації. Навпаки – це створення простору для фантазій і реакцій на них, які певною мірою нашкодити їхньому житті.

Із дітьми потрібно говорити. Пояснювати. Намагатись розповідати і бути обережними.

Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну:

1. Нагадати, що ви є поруч з дитиною

Дошкільнятам і молодшим школярам важливо розуміти: «Я поруч з тобою. А ще поруч з тобою є…» — перерахувати тих близьких, які піклуються про дитину і до яких вона може звернутися. Показати, що війна — це десь далеко, а тут є твій великий, безпечний, спокійний дорослий, який завжди тебе оберігає і не покине.

2. Давати тілесний контакт

У будь-якому хвилюванні завжди задіяне тіло. Дітки усе відчувають навіть більше ніж нам здається. Тому, важливо обіймати, давати відчути кордони. Разом вовтузитися, будувати халабуди.

3. Дозволити почуття

Відповідь «не хвилюйся» не позбавить хвилювання. Краще сказати: «Я бачу, що ти хвилюєшся за солдат, за людей, довкола яких війна. Я теж хвилююся». Показати, як саме дорослі переживають ці почуття, як справляються зі своїм страхом. Допомогти прожити цей імпульс — дати глину, помалювати, адже дитина не завжди може виразити словами свої почуття.

4. Не показувати лише негативні реакції

Є небезпека закріпити негативні патерни поведінки для певного психоемоційного стану. Наприклад: коли тривожно — батьки починають агресувати. Дорослі можуть самі потрапити в цю воронку почуттів і поділитися цим з дитиною. І надалі вона саме так реагуватиме на тривогу — агресією. Тому, слід бути свідомим свого стану і намагатися контролювати свої емоції та поведінку.

5. Обмежте потік новин

Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

6. Слідкуйте за станом дитини

Ви — батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?». Повірте це більше ніж просто важливо.